Виставка Катерини Ганчак “Приречені на свободу”

“Людина приречена на свободу”, – говорив Сартр, і в цих словах відчувається прихований жах. Але справжня віра, віра художниці у силу мистецтва не боїться свободи. Вона усвідомлює всю складність цього дару і радісно йде йому назустріч. “Комфортабельний атеїзм і комфортабельна віра, – за словами Е.Муньє, – зустрічаються в одному болоті”. Для того, хто вірний Євангелію, залишається завжди живим заповіт апостола Павла: “До свободи покликані ви, брати”. У ньому порив людської інтуїції і волі безпосередньо долучається до живої реальності і виходячи з неї створює щось нове. Мистецтво теж має дар безконечного оновлення. Саме у ньому беруть натхнення всі сили людської душі і духу. Вони розкривають перед нами відчуття причетності вищого духовного буття, яке чітко усвідомлювали поети, письменники, художники.

Атож, ми безповоротно приречені на свободу, приречені на цю трансцендентність, через яку ми уникаємо всіх видів природного детермінізму. А це означає, що свідомість художника не належить до світу речей і в жодному разі не підкоряється його законам. Цю нескінченну, необмежену свободу молода художниця відчуває коли змагає тривога, це найзапаморочливіше з усіх можливих почуття, де свідомість непокоїться і мучиться перед неосяжною відповідальністю, віч-на-віч із цінностями, віч-на-віч із добром або злом. І ось у самому осередді тривоги, з якою так важко змиритися, виникають, щоб нейтралізувати цю останню, паростки майбутнього художнього задуму.

Філософським каменем пошуків Катерини Ганчак найімовірніше є форма змісту ідеї свободи. До цієї думки наштовхнуло відчуття напіввідкритої таємниці, коли побачила смуги тональних розтяжок живописного тла своїх робіт, що на них із людських фігур зароджувався ритм майбутнього циклу композицій – вже у склі. Кольорові червоні плями вже самі по собі пульсували космічною красою. Мінячись, у інших скляних скульптурах, світло на очах прибирало безліч варіантів форм.

Створення об”ємно-просторових композицій із скла – це складний творчий і організаційний процес. Кожна творча робота, розробка образної системи потребує ретельного ставлення до композицій, кропіткого аналізу щодо відповідності технологічних особливостей форми і фактури матеріалу, загальної візуальної дієвості твору, конструктивно-технологічних, естетичних та інших факторів. У даному проекті здійснено авторську стилізацію пластики людського тіла, розробку образно-пластичної системи одночасно із різнобічним поглибленням і збагаченням змісту, збільшенням фізичної трансформативності і психологічної багатоваріантності.

Обраний автором виставковий формат творчої роботи «Приречені на свободу»” передбачає звернення до сучасного актуального експериментального авторського скла створює декоративний лаконічний і водночас динамічний образ живописно-графічного зображення фігури у просторі заакцентованої червоним кольором – символом свободи духу. Такий підхід у застосуванні максимально «контрасних» за формою і кольором моделей у сучасних художніх виробах із скла є актуальним і виправданим.

Творча робота свiдчить про те, що Катерина Ганчак майстерно володiє технiчними навиками праці у галузі художнього скла, вiдзначається належною професiйною культурою образно-формотворчого, композицiйного та кольорового рiшень, вміло визначає пріоритети естетики у художньому склі. Творчі імпульси молодої талановитої художниці спрямовані на створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей, які мають суспільне значення, адже творчість не може реалізуватися поза свободою волі. Без свободи не може бути прориву у невідоме відкриття нового в пізнанні мистецтва, творення оригінального у практиці художнього скла.

Доцент кафедри історії і теорії мистецтва

Львівської національної академії мистецтв

кандидат мистецтвознавства Роксоляна Шафран

ДОВІДКА

Катерина Ганчак народилась 8 березня 1985 року в Ужгороді. Закінчила відділення графічного дизайну Закарпатського Художнього Інституту і відділення художнього скла Львівської Національної Академії Мистецтв

ВИСТАВКИ

2004 – «Травневі блукання». Ужгород

2007 – «4glass formation». Музей скла. Львів

2007 – Міжнародний живописний пленер. Польща. Торунь

2007 – «Світолад». Участь у виставці А. Бокотея і В. Романа. Закарпатський Художній Музей ім. Й. Бокшая

2007 – 7-й Міжнародний Симпозіум гутного скла. Львів. Виставка робіт в Національному Музеї

2008 – «Пісні про кохання». Київ. Український Дім

2008 – Виставка Дипломних робіт. Музей скла. Львів

2008 – Виставка ЛНАМ. Палац Мистецтв. Львів

2009 – «Він, вона, більше нікого». Музей Ідей. Львів

2009 – «Осінь». Закарпатський Художній Музей ім. Й. Бокшая

2010 – «Духовний образ у сучасному мистецтвi». «Хлiбний Дім». Виставковий центр на територii Софii Київської. Київ

Джерело: lviv-online