Виставка “Роман Безпалків. Прощальна виставка”

Художник–філософ Роман Безпалків помер у своїй творчій робітні. Його тіло прийняла земля відомого європейського некрополю — Личаківського цвинтаря у Львові. За словами Любомира Медвідя, «чисельна громада провела його з вулиці Дорошенка по устю Личаківської пристані: лікарі, митці, літератори, музиканти, артисти, поети, вчителі мистецького діла, політики чинні й ті, які подали у відставку… Творчі стихії, крізь які проліг його шлях, що ним він ішов із шармом справжнього артиста, з устояним неповторним львівським шармом. Із гордовито піднятою головою, добре поставленим голосовим тембром, із гумором в обох — «так» і «ні» — тональностях водночас. Із маскою лицаря, різьбленою ретельно, дбайливо і повсякчас. А також і потай — із ранимою, делікатною, ніжною душею, береженою глибоко в нутрі, по суті — замкненою, прихованою, майже ув’язненою… Згідно з тієї самої особливої львівської постави, позиції, вдачі. І того львівського шарму, що поволі зникає з мапи Львова за одноманітним космополітичним глянцем і типовою аж до нудьги квазімодерною масовкою. Із ним відійшла в минулість якась безцінна частка оригінального, привабливого, істинно жовто–блакитного Львова».

Довідка:

Роман Михайлович Безпалків народився 15 квітня 1938 року у с. Глушин Бродівського району Львівської області. (Батько членом ОУН, був із сім’єю у Німеччині, отримав наказ повернутися додом). Роман навчався у СШ №8 м. Львова. 1962 року закінчив Львівський медичний інститут. Три роки працював за фахом у містечку Скала–Подільська, що на Тернопільщині. 1965 року він вступив на вечірнє відділення кераміки до Львівського інституту декоративного і прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв) і 1971 року закінчив його. Працював на скульптурно–керамічній фабриці, начальником зміни склоцеху. З 1970 року працював викладачем живопису у Львівському коледжі декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша. Був депутатом районної ради м. Львова та Львівської обласної ради першого демократичного скликання, головою підкомісії оцінки і демонтажу пам’ятників епохи тоталітаризму.

Учасник персональних, республіканських та міжнародних виставок. 2004 року отримав обласну премію «Львівська слава» у галузі живопису, графіки, скульптури за живописні роботи 2002–2003 років, плідну творчу та педагогічну діяльність. Помер після тривалої хвороби 20 листопада 2009 року.

Джерело: idem.org.ua

Джерело: lviv-online