Театр ім. Леся Курбаса – Вистава “Апокрифи”

«…Драматичні поеми Лесі Українки – шедевр мистецтва ХХ століття. З його болісними пошуками істини, втраченої гармонії, мистецтва багатогранного та інтелектуального. Про неї писав французький професор Жорж Люсані: “Поряд із Стрінбергом та О’Нейлом… драматичні поеми Лесі Українки становлять вершину театру нашого століття”.

…На сцені Молодіжного – вистава-притча про людські пристрасті, вірність, зраду, фанатизм, ланцюг іпостасей людського духу, кожна ланка якого самоцінна сама по собі, а разом вони утворюють багатошаровий поліфонічний твір…

Вистава Молодіжного і побудована на крупних планах. У постановці Кучинського “театр ідей” набуває максимально завершеного характеру в театрі “притч”. Композиція вистави не має традиційної схеми “зав’язка-кульмінація-розв’язка”. Це низка історій, об’єднаних темою. Підкреслюється одна лінія. Звичайно, при такій побудові детальна розробка нюансів, психологізм образів змінюється виділенням якоїсь однієї риси. Виникають персонажі-маски, персонажі-алегорії.

Тут пройдено величезний шлях відбору, відкидання усього зайвого. Багатослівність руйнує чітку логіку побудови. Режисер і актори шукають максимальної точності, щоб розповісти низку історій про тих, хто лишився жити після Голгофи…»

Катерина Сліпченко

Джерело: lviv-online