Театр ім. Марії Заньковецької – Вистава “Він прийшов”

Прем’єра 27 лютого. П’єса на три акти (з одним антрактом). Коли він приходить – зникають усі маски. Коли він приходить – від правди не можливо сховатися. Коли він дивиться тобі у очі, то бачить в них душу. Він – і бог, і кат.

Автор – Д. Б. Прістлі

Режисер-постановник – н. а. України Григорій Шумейко

Художник-постановник – Людмила Боярська

Помічники режисера – Михайло Рудко, Костянтин Шелест

Короткий опис:

Дія п’єси розгортається весняного вечора 1912 р. у північній частині центральних графств Англії, в промисловому місті Брамлі, в будинку Берлінга. У вузькому сімейному колі відзначається заручини Шейли, дочки Артура Берлінга, багатого промисловця, з Джеральдом Крофт, сином іншого багатого промисловця. За столом крім названих осіб сидять також мати Шейли, місіс Сібіл Берлінга, і Ерік, брат Шейли. У всіх піднесений настрій, вони п’ють, розмовляють. Коли Шейла з матір’ю йдуть в іншу кімнату, щоб наодинці поговорити про вбрання, Артур дає «корисні» поради Джеральду і Еріку. Він упевнений, що людина повинна займатися тільки своїми особистими справами, піклуватися про себе і своїх близьких, а не думати про всіх людей. Його мова перериває дзвінок у двері. Входить служниця і повідомляє, що прийшов поліцейський інспектор Гул.

Спочатку Артур Берлінга не надає значення цьому візиту і думає, що він пов’язаний з його діяльністю в суді, де Артур засідає. Але інспектор розповідає, що дві години тому в міській лікарні померла молода жінка: вона випила велику кількість якогось концентрованого дезинфікуючого розчину і спалила собі нутрощі. Інспектор стверджує, що це самогубство і що в зв’язку з цією подією йому треба задати кілька запитань. Артур Берлінга здивований візитом інспектора, він не розуміє, як ця історія може стосуватися його особисто. Інспектор пояснює, що ця дівчина, Єва Сміт, працювала колись у Берлінга на фабриці, і показує її фотографію. Тоді Артур Берлінга згадує, що вона дійсно працювала у нього два роки тому, але була звільнена, оскільки підбурювала до страйку. Але як і раніше Артуру незрозуміло, яка може бути зв’язок між цією давньою історією і смертю дівчини. Тут до кімнати входить Шейла. Батько намагається випровадити дочку, але інспектор просить її залишитися. Виявляється, він хоче поставити питання не тільки Берлінга-батькові, але і всім іншим. Інспектор розповідає, що Єва Сміт, після того як Берлінга її звільнив, протягом двох місяців була безробітною і мало не померла від голоду. Але потім їй дивно пощастило – вона отримала місце в ательє мод у Мілворда, де часто бувають Шейла з матір’ю. Однак коли Єва пропрацювала там два місяці і вже цілком освоїлася, її звільнили з-за того, що на неї поскаржилася замовниця. Як з’ясувалося, цієї замовницею була Шейла. Дізнавшись це, Шейла сильно переймається. Вона розповідає, що того дня зайшла на примірку сукні, фасон якого вона придумала сама, хоча і мати, і кравчиня були проти. Коли Шейла приміряла це плаття, то відразу зрозуміла, що вона була неправа. Вона виглядала у ньому безглуздо, сукня її просто спотворювало. А коли Єва Сміт доклала сукню до себе, всі побачили, що воно їй дуже пасують. Шейлі здалося, що дівчина, дивлячись на неї, посміхнулася. Тоді Шейла, не зумівши приховати зародилася у неї неприязнь до дівчини і злість на саму себе, прийшла в лють. Вона заявила керуючому ательє, що дівчина вела себе дуже зухвало, і зажадала її звільнити.

Далі інспектор повідомляє, що після того, як Єва Сміт змушена була піти з ательє, вона вирішила спробувати щастя ще в однієї професії і почала з того, що змінила своє ім’я на Дейзі Рентон. Коли інспектор вимовив це ім’я, Джеральд своєю реакцією видав себе. Усім стало зрозуміло, що він був близько знайомий з нею. Джеральд розповів, що побачив її вперше десь близько року тому в мюзик-холі «Палац». Цей бар – улюблене пристановище дівчат особливого поводження, Джеральд помітив там дівчину, яка разюче відрізнялася від інших, і було видно, що їй не місце в цьому барі. Тим часом до неї став грубо приставати старший радник муніципалітету Меггаті, страшенний донжуан і чи не найбільший шахрай і п’яниця в усьому Брамлі. Дівчина кинула на Джеральда погляд, в якому була відчайдушна благання про допомогу. Молодий чоловік допоміг їй позбутися Меггаті, а потім забрав її звідти. Потім вони зайшли в інше тихе заклад, де випили по чарці портвейну. Там під час розмови Джеральд зрозумів, що у неї зовсім немає грошей і що вона страшенно хоче їсти. Він замовив їй їжу. Через два дні вони зустрілися знову, але цього разу вже не випадково. Джеральд переконав дівчину переселитися в порожніх квартиру його друга. Він дав їй також трохи грошей. Їх любовний зв’язок тривала недовго. Вони розійшлися остаточно перед від’їздом Джеральда у справах до іншого міста. Але він наполіг на тому, щоб вона взяла у вигляді прощального подарунка невелику суму, на яку змогла б прожити до кінця року. Інспектор додав до цього, що після розриву з Джеральдом дівчина поїхала на два місяці в якесь приморське курортне містечко, щоб побути на самоті, в тиші. Всі ці спогади, а також звістка про смерть колишньої коханки сильно подіяли на Джеральда, і він з дозволу інспектора вийшов, щоб трохи побродити по місту. Перед його відходом Шейла віддає йому обручку, яку він подарував їй напередодні.

Потім інспектор звертається до місіс Берлінга і пропонує їй поглянути на фотографію дівчини. Місіс Берлінга каже, що ніколи її раніше не бачила. Однак інспектор стверджує, що це неправда, що два тижні тому вони розмовляли, коли Єва Сміт звернулася до Жіноче благодійне товариство міста Брамлі, членом якого є місіс Берлінга. З’ясовується, що інспектор прав. Спочатку дівчина представилася як місіс Берлінга. Це відразу ж налаштувало Сібіл проти неї. І дівчині було відмовлено в допомозі, оскільки на цьому наполягла місіс Берлінга, самий впливовий член суспільства. Коли інспектор повідомив, що Єва була вагітна, приголомшена Шейла сказала матері, що та надійшла жорстоко і гидко. Єва знала, що вийти заміж за батька дитини вона ніколи не зможе, тому що він ще дуже молодий, та до того ж дурний, розпущений і надмірно схильний до спиртного. Він давав Єві гроші, але одного разу, дізнавшись, що він їх вкрав, вона перестала їх брати. Ось чому вона звернулася до благодійне товариство. Місіс Берлінга сказала, що звинувачує молодої людини, від якого Єва чекала дитину, і нагадала інспектора, що його прямий борг покарати цього молодика по заслугах і змусити його публічно визнати свою провину.

Тут до кімнати входить Ерік. Він відразу зрозуміє, що черга дійшла і до нього. Він змушений зізнатися, що познайомився з Євою листопадовим ввечері в барі «Палацу». Того ж вечора за його наполяганням вони пішли до неї додому і там були близькі. Потім вони випадково зустрілися через два тижні в тому ж барі, і знову Ерік пішов до неї. Незабаром вона сказала йому, що завагітніла. Виходити заміж вона не хотіла. І Ерік став давати їй гроші. Батько і інспектор запитують Еріка, де він брав ці гроші, і з’ясовується, що він крав їх у конторі батька. Інспектор, вислухавши все це, говорить, що дівчина вмирала болісною смертю і що кожен з присутніх під штовхнув її до цього самогубства. Інспектор іде. Повертається Джеральд. Він починає сумніватися, що це був справжній інспектор. Тоді Артур телефонує знайомому полковнику з поліції і дізнається, що ніякої інспектор Гул там не працює. Джеральд телефонує в лікарню і дізнається, що там теж немає і не було ніякої вагітної жінки, покінчила життя самогубством. Учасники події починають думати, що вся ця історія – чиясь дивна жарт. Поступово приходячи до тями від шоку, присутні тепер вже весело згадують деталі розмови і кепкують одне з одного. І тут лунає телефонний дзвінок. Берлінга підходить до телефону. Дзвонять з поліції і повідомляють, що тільки що по дорозі до міської лікарні померла дівчина від отруєння якимось дезинфікуючим засобом і що до Берлінга виїхав поліцейський інспектор, щоб поставити їм кілька запитань.

Переклад з http://briefly.ru/pristli/inspektor_prishel/

Джерело: lviv-online