Презентація фільму “Спадщина Андрея Шептицького”

Довідка:

Андрей Шептицький – восьмий митрополит Української греко-католицької церкви. Народився 29 липня 1865 року у селі Прилбичі Яворівського району. Походив зі стародавнього знатного українського роду. 1887 року у Кракові отримав ступінь доктора права, згодом студіював право в Мюнхені, а у Відні – філософію. А 1 липня 1888 року Роман Шептицький одержав василіянську рясу і змінив світське ім’я на монаше – Андрей. 1896 року його призначають на посаду ігумена монастиря святого Онуфрія у Львові, згодом на вимогу настоятелів отець Андрей погоджується прийняти сан єпископа Станіславського, на цю посаду його номінував 17 червня 1899 року Папа Лев XIII. Після смерті митрополита Юліяна Куїловського було зрозуміло, хто стане наступником. Андрей Шептицький у віці 35 років 17 січня 1901 року встпив на владичий престол. У пастирських посланнях митрополит закликав вірних любити свій народ, бути патріотами своєї нації, але разом із тим він навчав поважати й любити інші нації. У Львові єврейський шпиталь св. Лазаря з’явився саме завдяки коштам митрополита. Андрей Шептицький був прекрасним політиком, стратегом, дипломатом. З особливою ревністю він дбав про народну освіту. Допомагав матеріально багатьом школам, “Просвіті”, організував Народну школу імені Грінченка для бідних дітей. Підтримував дитячу патріотичну організацію “Пласт”. Здібним дітям та молодим перспективним богословам сприяв у навчанні у вищих навчальних закладах, семінаріях. 1919 року заснував богословський факультет при Духовній семінарії у Львові, який 1928 року був реорганізований у Богословську академію з філософським та теологічним факультетами. Був меценатом таких відомих художників, як Олекса Новаківський, Модест Сосенко, Осип Курилас. Створення у Львові музею українського мистецтва, який і до нині вважається одним із кращих в Україні, будівництво на власні кошти в цьому місті великої лікарні, санаторію для студентів у Прикарпатті, утримування сирітських будинків, захист прав населення Галичини – ось неповний перелік його діянь. У часи Другої світової війни він був автором відозви “Не убий”, у якій засуджував антисемітизм і гітлерівську антиєврейську пропаганду, зокрема. Вже у вересні 1944 року стан здоров’я митрополита значно погіршився. 1 листопада його серце перестало битися. Після панахиди домовину митрополита Андрея Шептицького було покладено в крипту собору святого Юра.

Джерело: lviv-online