Виставка плакатів Альфонса Мухи

7-30 квітня в Музеї етнографії та художнього промислу триватиме виставка плакатів з нагоди святкування Французької Весни у Львові. В експозиції представлено 28 плакатів художника Альфонса Мухи із збірки фонду графіки музею. Ця колекція була сформована понад 100 років тому, є найбільшою в Європі.

Усі твори на виставці – із львівської збірки! Творчість Альфонса Мухи – видатного представника стилю «сецесії», чеха за походженням, який працював у Франції, представлена у збірці фонду графіки Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України 28 роботами. Ця колекція була сформована понад 100 років тому, є найбільшою в Європі і не має аналогів навіть на батьківщині художника, якого асоціюють із стилем модерн за «стилем Мухи»!

Уперше кольорові літографії АльфонсаМухи з’явилися у Львові у 1897 р на виставці плакатного мистецтва, організованій Міським промисловим музеєм. Згодом, у квітні 1900 р., виставку сецесійних творів організувало Товариство приятелів красних мистецтв, у залах якого крім меблів, естампів, виробів зі скла і порцеляни, демонструвалися плакати Грассе та Мухи. Тоді й була започаткована колекція літографій Мухи у фонді графіки Міського промислового музею – нині Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України.

Заввідділу графіки цього музею Мар’яна Сеньків, зокрема, зазначила, що збірка експонується майже у повному обсязі. Не виставленим залишився лише один твір розміром 3х2.10 м (цей грандіозний плакат «Глибоке вшанування від Нестле» до 60-річного ювілею правління англійської королеви Вікторії потребує ґрунтовної реставрації). Усі театральні плакати Мухи «Жісмионда», «Коханці», «Лорензаччо», «Самаритянка», «Медея», «Тоска», «Гамлет» тощо належать до періоду найвищого розквіту таланту плакатиста, вони створені у період між 1894 та 1901 роками. Саме 1894 року у Франції доля звела Альфонса Муху із славетною Сарою Бернар, для вистав якої він створив чимало афішних шедеврів. Його плакати з рекламою театральних вистав у історії плакатного мистецтва вважаються хрестоматійними.

За словами Мар’яни Сеньків востаннє у стінах музею ці твори виставляли 21 рік тому – у 1989 році. Десять років по тому ці кольорові літографії експонували у Львівському палаці мистецтв. «Львівський Муха» мав також і гастрольні покази у Кракові, Києві, Севастополі, Луцьку, а 2005-06 рр. – турне Польщею, відвідавши палац Замойських у Козлувці, Жешув, Плоцьк, Краків.

До актуальної виставки твори отримали нову оправу та рами, а також каталог українською мовою із світлинам художника та кольоровими репродукціями, вступну статтю до котрого написала упорядниця та куратор виставки Мар’яна Сеньків.

Довідка:

Альфонс М. Муха народився 24 липня 1860 р. у невеликому старовинному містечку Іванчіце в Південній Моравії. Альфонс навчався в Слов’янській гімназії у м. Брно, а коли йому виповнилося 17 років, батько написав у Празьке художнє училище листа, в якому просив прийняти сина до цього навчального закладу. Проте професора Лгота повертув надіслані твори, які на його думку засвідчували «абсолютну відсутність таланту в автора». Муха влаштувався на роботу писарем в іванчіцькому суді, а через два роки за оголошенням у газеті найнявся у віденську фірму «Каутські – Бріоші – Буркхарт» із виготовлення театральних декорацій. 1881 р. «Рінг Театер» згорів і Альфонс якийсь час поневірявся у Відні, а потім переїхав до Мікулова, де малював театральні декорації, писав портрети-мініатюри, робив ескізи інкрустацій і час від часу працював маляром. Розписував замки грушованському графові Куену, графині Еммахоф та замок Гандегг в Тиролії.

Віденський професор живопису Край переконав, що Альфонсу необхідна професійна підготовка, і 1885 р. Муха поступив на третій курс Мюнхенської художньої академії. Освіту закінчував у Парижі (спершу в художній академії Жюльєна, потім в академії Калароссі). 1891 р. налагодив стосунки з книжковими видавництвами і 1892 р. йому доручили разом із Рошгроссе ілюструвати «Історії Німеччини» Зейгнобоса. Наприкінці 1894 р. Муха познайомився акторкою Сарою Бернар і отримав 6-річний контрактна афіші її театру «Ренесанс». Найкращі твори Мухи виготовляла друкарня Шампенуа.

У Парижі 1897 р. відбулися дві великі персональні виставки Мухи й вийшов спеціальний номер художнього журналу «Плюм», присвяченй його творчості. Крім графіки, плакатів, художник проектувіа настінні панно, біжутерію, елементи оздоблення інтер’єрів, архітектуру – проект фантастичного «павільйону людини» для паризької всесвітньої виставки 1900 року, видава альбоми орнаментальних рисунків (1902 та 1905 рр.).

У 1900-х роках Муха задумав серію монументальних панно «Слов’янська Епопея». Для цього 1904 р. він поїхав до США, щоб заробити кошти. Читав лекції, виконував театральні декорації для Німецького театру в Нью-Йорку, малював портрети. Оформивши актову залу Будинку празького муніципалітету, Муха створив цикл з 20 картин (8 із них розмаром 6х8 м!). Полотна художник поступово передав магістрату Праги, а в 1928 р. урочисто передав чеському народові і Празі. Після проголошення в 1918 р. Республіки, А.Мусі доручили виготовлення перших чехословацьких поштових марок, банкнот і державного герба.

Помер Альфонс Муха після арешту гестапо 14 липня 1939 р., похований у Празі на Вишеградському цвинтарі.

Джерело: zik.com.ua

Джерело: lviv-online