Оперний театр – Опера Аїда

Кохання єгипетського полководця Радамеса до рабині Аїди, насправді захопленої у полон доньки нубійського царя Амонасро, на тлі гострих соціальних потрясінь, які охопили Єгипет (не випадково жерці і народ так часто звертаються до Ізіди з благанням захисту й порятунку) композитор розкриває у яскравій і неповторній своєю виразністю і красою музиці опери. Кохання і обов’язок (Радамес), кохання і відданість заповітам батьків (Аїда), кохання і ненависть (Амнеріс) -психологічна і емоційна палітра опери Дж. Верді. Але композитор виходить далеко за межі традиційного любовного трикутника. Раз-по-раз він повертає нас до витоків цієї трагедії. Її передумовою є завойовницька війна, яку ініціюють фараон і всевладні жерці (згадаймо знамениту повість Болеслава Пруса “Фараон”). Симпатії Дж. Верді на боці знедолених нубійців, які, зазнавши поразки, роблять усе, щоб звільнитися від рабства. Далеке минуле композитор проектував на свою добу, пов’язував через символіку образів з трагічними подіями франко-пруської війни, яка привела до битви біля Седану і облоги німцями Парижа. Власне, “Аїда” не була винятком. Усі історичні сюжети, втілені Дж.Верді в операх “Набукко”, “Дон Карлос”, “Ломбардці”, “Жанна д’Арк”, “Аттіла” так чи інакше проектувалися на тогочасну італійську дійсність, тобто боротьбу народу за звільнення від австрійського гніту.

Дія I

У палац фараона в Мемфіс прийшла звістка про навалу ефіопів. Начальник урядової охорони Радамес мріє про славу полководця. Як винагороду за перемогу він попро­сить звільнення своєї коханої Аїди, полонянки фараона. Його мрії перериває Амнеріс, яка давно закохана в Рада меса. Вона здогадується про його любов до рабині. По­стійний неспокій Аїди підсилює підозріння Амнеріс.

Фараон урочисто повідомляє волю богів: єгипетські війська поведе Радамес; всі благословляють його на бит ву.

Аїда в тривозі, у її душі розгоряється тяжка боротьба між любов’ю до Радамеса і страхом за батька – вождя ефіопів Амонасро. Вона молить богів послати їй смерть.

В храмі відбувається урочистий обряд посвячення Ра дамеса. Жерці просять богів послати перемогу Єгипту. Верховний жрець вручає Радамесові освячений меч.

Дія II

Амнеріс очікує повернення Радамеса з перемогою. Вона підступно ще раз випробовує почуття Аїди, сказавши їй неправду про смерть Радамеса. Аїда не може приховати свого відчаю. Амнеріс пригрожує рабині карою.

З майдану долинають тріумфальні марші – народ вітає переможця. Аїда знову просить у богів смерті – вона не в силі відмовитися від свого кохання.

На майдані у Фівах перед фараоном проходять полоне ні ефіопи, серед них Амонасро. Він поспішно попереджує дочку: ніхто не повинен знати його імені і сану. Амонасро називає себе полководцем ефіопського царя, що загинув у кривавій битві. Полонені просять помилування; до них приєднується весь народ. Але жерці вимагають полоне ним смерті. В результаті верховний жрець радить фара онові залишити Аїду і її батька заложниками.

Радамесу фараон віддає руку своєї дочки. З насолодою спостерігає Амнеріс горе Аїди.

Дія III

На березі Нілу, в храмі Ізіди, Амнеріс при готовляється до шлюбу з Радамесом. Аїда також чекає тут свого коха ного, щоб попрощатися з ним навіки: вона не витримає розлуки – Ніл буде її могилою.

Раптово з’являється Амонасро. Він дізнається про лю бов дочки до Радамеса і що вона є суперницею Амнеріс. Батько просить Аїду вивідати в Радамеса, якою дорогою він поведе війська проти ефіопів. Почувши відмову, він гнівно проклинає Аїду – вона не дочка царя, а покірна рабиня фараона, зрадниця своєї батьківщини. Душевно втомлена Аїда, погоджується принести в жертву батьків щині свою любов.

З появою Радамеса, Амонасро прита ївся. Аїда вмовляє Радамеса втікати в Ефіопію. Радамес вагається. Докори Аїди примушують його прийняти рішен ня. А коли Аїда запитала, якою дорогою підуть єгипетські війська, Радамес назвав ущелину Напата. Амонасро пере можно радіє. Радамес у страху: він виявився зрадником. Він віддає себе в руки верховного жерця Рамфіса. Аїда з батьком рятуються втечею.

Дія IV

У підземеллі готується суд над Радамесом. Амнеріс ра дить йому покаятися, даруючи свою любов і корону Єгип ту за відмову від Аїди. Але Радамес непохитний – заради кохання до Аїди він пожертвував честю і батьківщиною. Верховний жрець Рамфіс виносить вирок: зрадника жи вим замурувати в підземеллі, Амнеріс у відчаї проклинає жорстокість жерців.

Радамес перед смертю мріє про кохану. Враз почувся слабенький стогін, і Радамес бачить Аїду, яка, дізнавшись про його долю, вирішила загинути разом із ним.

Джерело: http://www.opera.com.ua/opera/aida/aida_info.html

Джерело: lviv-online